Сплатили штраф чи заборгованість — а гроші на картці лишалися заблокованими ще тижнями. Така ситуація була звичною для тисяч українців, чиї рахунки арештовували через виконавче провадження. Тепер Міністерство юстиції запускає механізм, який має повністю змінити цю практику.
Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Мін’юст, ключові зміни запроваджені після ухвалення у квітні 2026 року закону №4833-IX. Новації покликані зробити виконання судових рішень ефективним, а процедури — максимально простими та прозорими.
Що змінюється для боржників: година замість тижнів
В Україні вже кілька років кошти боржників арештовуються та списуються в автоматичному режимі через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). Але найбільшою проблемою завжди був зворотний процес — скасування арешту. Навіть після повної сплати невеликого штрафу люди чекали на розблокування тиждень, а то й більше.
Новий закон зобов’язує всі банки підключитися до системи й автоматично знімати арешти та будь-які інші обмеження одразу після погашення заборгованості. Очікується, що весь процес триватиме в межах однієї години. Одночасно боржника виключатимуть із Єдиного реєстру боржників (ЄРБ).
«Наше завдання — спростити життя громадян, які оперативно та сумлінно виконують свої зобов’язання перед державою чи іншими стягувачами», — наголосив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Потрапляння до реєстру боржників суттєво обмежує людину: вона втрачає право купувати чи продавати нерухомість, оформлювати кредити та вільно розпоряджатися майном. Саме тому швидке зняття обмежень — не просто технічне питання, а реальне повернення контролю над власними фінансами.
Захист житла: поріг підвищили до 432 350 грн
Закон також посилює захист єдиного житла боржників. Раніше звернення стягнення на єдине житло заборонялося, якщо сума боргу не перевищувала 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Тепер цей поріг суттєво підвищено — до 50 мінімальних зарплат, що становить 432 350 грн.
Для військовослужбовців діє ще потужніший захист: під час воєнного стану та протягом року після його завершення забороняється звернення стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Виняток становлять лише іпотечні зобов’язання та відшкодування збитків внаслідок кримінального правопорушення.
Окрема норма стосується мешканців територій активних бойових дій та тимчасово окупованих територій. Для них на час воєнного стану знімаються всі арешти з коштів у виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а відомості про боржника виключаються з ЄРБ.
Як отримати доступ до заблокованих коштів
Тим, чиї рахунки вже арештовано, закон дає практичний вихід. Боржник має право звернутися до державного чи приватного виконавця із заявою, щоб отримати офіційний дозвіл щомісяця користуватися коштами на заблокованому рахунку в межах мінімально необхідної для життя суми. Наразі ця сума становить близько 13 000 гривень.
Для цього потрібно подати виконавцю письмову заяву, вказавши номер рахунку та обґрунтування необхідності користування коштами. Виконавець розглядає звернення та надає дозвіл на щомісячне використання визначеної суми.
У Мін’юсті також наголошують, що держава чітко розмежовує тих, хто опинився у скрутному становищі, та злісних неплатників. Зокрема, на виконанні перебуває до 550 тисяч стягнень за аліментами, де захист інтересів дітей залишається безкомпромісним — жодних послаблень для цієї категорії боржників закон не передбачає.
Раніше портал Знай повідомляв, кому загрожує арешт рахунків за комуналку.
Також наш портал інформував, як українці заборгували за комуналку 113 млрд грн і чим це загрожує.
