У 1960-х роках австрійський фізик Гайнц фон Ферстер вирішив за допомогою математичної моделі визначити, наскільки швидко зростання населення планети може наблизити людство до критичної точки. Результати своїх розрахунків учений виклав у роботі з провокаційною назвою "Судний день: п'ятниця, 13 листопада 2026 року", пише LADbible.

Людство, фото pxhere
Людство, фото pxhere

Фон Ферстер проаналізував історичну статистику та помітив стійку тенденцію до прискорення приросту населення. Згідно з його моделлю, якби цей процес продовжувався такими ж темпами, проміжки між послідовними подвоєннями кількості людей поступово скорочувалися б. Зрештою це мало призвести до своєрідної демографічної точки перелому.

Однак реальність пішла за іншим сценарієм. За останні десятиліття народжуваність у багатьох країнах знизилася, а загальні темпи зростання населення Землі помітно сповільнилися. За сучасними прогнозами ООН, кількість людей на планеті може зрости приблизно до 10,3 млрд у 2080-х роках, після чого почнеться поступове скорочення.

Таким чином, 13 листопада 2026 року не є науково підтвердженою датою кінця світу. Прогноз фон Ферстера ґрунтувався на тенденціях, які згодом суттєво змінилися.

Водночас науковці справді розглядають довгострокові сценарії, за яких Земля може стати непридатною для життя. Комп'ютерні розрахунки показують, що приблизно через мільярд років подальша еволюція Сонця може спричинити настільки серйозні зміни умов на планеті, що існування звичних форм життя стане неможливим.

Щодо найближчих загроз для людства думки дослідників відрізняються. Наприклад, Білл Гейтс неодноразово говорив про серйозні наслідки глобального потепління, особливо для жителів найбідніших регіонів світу, але не вважає зміну клімату гарантованою причиною зникнення людства.

Клімат, танення льодовиків / фото: скріншот Youtube
Клімат, танення льодовиків / фото: скріншот Youtube

Інші експерти оцінюють перспективи більш песимістично. На їхню думку, найбільшу небезпеку можуть становити не лише природні процеси, а й дії самого людства. Серед потенційних загроз називають стрімкий розвиток технологій і озброєнь, наслідки використання яких за певних обставин можуть вийти з-під контролю.