Коли під одним кадастровим номером зареєстровано одразу кількох власників — це спільна часткова власність. Така ситуація виникає найчастіше після спадкування, приватизації землі кількома членами родини або поділу майна подружжя. І хоча закон дозволяє поділити ділянку в натурі, на практиці це перетворюється на справжній квест із кадастровими інженерами, нотаріусами та держреєстраторами.
Як повідомляє AgroWeek, фізичний поділ ділянки можливий не завжди — усе залежить від її розміру, конфігурації та цільового призначення. Наприклад, мінімальна площа для садівництва становить 0,06 гектара, а для ведення особистого селянського господарства — 0,25 гектара. Якщо після поділу хоча б одна з нових ділянок виявиться меншою за встановлений мінімум — процедуру не проведуть.
Юристи радять починати не з лопати, а з документів. Перший крок — отримати письмову згоду всіх співвласників. Якщо хоча б один із них проти, доведеться йти до суду. Далі — замовити геодезичні роботи та розробку технічної документації із землеустрою. Проєкт поділу має затвердити землевпорядна організація, після чого кожній новій ділянці присвоюють окремий кадастровий номер.
Четвертий етап — реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. І лише п'ятим кроком стає фізичне розмежування на місцевості зі встановленням межових знаків. У середньому вся процедура займає від трьох до шести місяців і коштує від 15 до 40 тисяч гривень залежно від складності робіт і регіону.
Що робити, якщо один зі співвласників хоче продати свою частку
Окрема історія — коли хтось із власників вирішує продати свою частину. Тут діє правило переважного права купівлі: спершу частку мають запропонувати іншим співвласникам, і лише якщо ті відмовилися протягом місяця — можна виставляти на відкритий ринок. Обов'язковою умовою є нотаріальне посвідчення як пропозиції, так і відмови.
У разі, якщо власник продає частку сторонній особі без пропозиції співвласникам, ті мають право через суд вимагати переведення на себе прав покупця. На це закон дає три місяці з моменту, коли стало відомо про порушення.
Коли без суду не обійтися
Якщо домовитися мирно не вдається — залишається судовий порядок. Позов про поділ земельної ділянки подається за місцем її розташування, а державне мито становить 1% від вартості частки, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму. Суд призначає земельно-технічну експертизу, яка й визначає можливі варіанти поділу. Це додаткові витрати — від 10 до 25 тисяч гривень — і щонайменше пів року часу.
Раніше портал Знай повідомляв, бронювання з ділянками від сотень гектарів: Мінагрополітики знижує поріг у рази.
Також наш портал інформував, мільйони на нерухомість для родички: як Олександр Поляруш, Юрій Савчук та Ігор Колтунов розпилювали «Турботу».
